МИЛОСТЬ БОЖІЯ
“МИЛОСТЬ БОЖІЯ” – історична драма, в якій зображено події національно-визвольної війни 1648 р. під проводом Б. Хмельницького. Створена 1728 р. з нагоди 80-річчя початку війни і присвячувалася гетьманові Д. Апостолу. Вперше поставлена на сцені Києво-Могилянської академії наприкінці 1728 р. Це єдина, що дійшла до нас, шкільна драма, створена на матеріалі недавнього історичного минулого України. Вперше надрукована О. Бодянським у “Чтениях в обществе истории и древностей российских” в 1858 р. Досі залишається відкритим питання про авторство
Його приписують Ф. Прокоповичу, викладачам поетики й риторики І. Неруновичу та Ф. Трофимовичу.
Сюжет відтворює найвиразніші події початку визвольної війни 1648 р. На початку твору гетьман Б. Хмельницький роздумує над тяжкою долею українського народу. Згодом він прибуває на Запорожжя, де закликає козаків до збройної боротьби. Персоніфікована Україна просить про Божу поміч Б. Хмельницькому. Далі міститься повідомлення про перемогу козаків над ляхами. В кінці драми зображується урочисте повернення гетьмана з військом до Києва та урочиста зустріч переможців.
Україна дякує Богові за допомогу, висловлює
Композиція твору досить чітка: він складається з п’яти дій у формі діалогів й монологів, у яких звучить оцінка історичних подій та проблем сучасності. Велику роль відіграє хор, створюючи додаткове емоційно-психологічне тло в кінці дії. Найбільше місця в драмі присвячено образу Б. Хмельницького.
Він змальовується як ідеальний герой, справжній виразник інтересів Батьківщини. В його образі поєднані сміливість, вільнолюбство, державна мудрість із глибокою релігійністю, справжнім гуманізмом. Останній монолог гетьмана звернений до майбутніх поколінь. Він заповідає жити в дружбі й злагоді, берегти волю, ставлячи за приклад славетних предків.
Автор змалював Хмельницького як взірець справжнього політичного діяча для сучасників, як символ героїчної боротьби народу. Інші образи лише доповнюють центральний, виконують епізодичні функції. Зміст твору пройнятий патріотизмом, прагненням єдності народу.
Джерелами драми “Милость Божія” були козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, відчувається також значний вплив фольклору, зокрема дум та історичних віршів. Це особливо відбилося на осмисленні автором зображених у п’єсі подій, на всій поетиці твору, ритмічності вірша. Автор постає як талановитий і самобутній митець, творець одного з найкращих творів української барокової літератури.
Літ.: Житецкий П. “Энеида” Котлиревского и древнейший список ее в связи с обзором малорусской литературы XVIII века. К., 1900; Білецький О. Зародження драматичної літератури на Україні // Від давнини до сучасності: У 2 т. К” 1960. Т. 1; Грицай М. Українська драматургія XVII – XVIII ст.
К., 1974.
С. Денисюк
Related posts:
- Опис за картиною М. Божія “Медсестра” Михайло Михайлович Божій відомий як майстер портретного живопису, засобами якого намагається розкрити внутрішній світ людини, підкреслити багатство та значущість цього світу. Одне зі своїх полотен Божій присвятив людині скромної, але дуже потрібної професії. Картина називається “Медсестра”. Художник написав свою героїню з великою симпатією і теплом. За допомогою світла по-особливому підкреслив її обличчя. Дівчину гарною не […]...
- Твір на тему: Опис за картиною М. Божія “Медсестра” Опис за картиною М. Божія “Медсестра” Михайло Михайлович Божій відомий як майстер портретного живопису, засобами якого намагається розкрити внутрішній світ людини, підкреслити багатство та значущість цього світу. Одне зі своїх полотен Божій присвятив людині скромної, але дуже потрібної професії. Картина називається “Медсестра”. Художник написав свою героїню з великою симпатією і теплом. За допомогою світла по-особливому […]...
- ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ – визначна пам’ятка української історичної прози останньої чверті XVII – початку XVIII ст. Ймовірно, що твір написано в м. Стародубі Романом Ониськовичем Ракушкою-Романовським (1623 – 1703) – козацьким сотником, генеральним військовим підскарбієм (1663-1668), пізніше – Стародубським священиком. Авторство приписувалося також корсунському полковникові Федору Кандибі (М. Возняк), писареві Івану Биховцю. Оригінал не зберігся. Протягом […]...
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них […]...
- Аналіз “Чи не той то Хміль” Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. “Літопис Самовидця” охоплює 1648- 1702 рр. Автор, імовірно, сам представник козацької старшини, пропонує […]...
- Козацькі літописи: стилістична бароковість форми Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII-XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства – козацька старшина – заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з’являються “козацькі літописи”. Майже в усіх зображено видатного діяча Богдана Хмельницького так само, як […]...
- Аналіз твору “Чи не той то хміль” Твір “Чи не той то хміль” за жанром є історичною піснею, тема якої – визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору – звеличення Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким […]...
- ДІВОВИЧ СЕМЕН ДІВОВИЧ СЕМЕН (рр. нар. і см. невід.) – письменник другої половини XVIII ст. Походив із давнього козацького роду на Стародубщині. Вихованець Київської академії і Петербурзького академічного університету. Був перекладачем Генеральної військової канцелярії в Глухові та архіваріусом “Малоросійської генеральної архіви”. Написав 1762 р. полемічний діалог “Разговор Великороссии с Малороссией” – один із найвидатніших поетичних творів другої […]...
- Чи не той то хміль (АНАЛІЗ) Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Міракль Міракль (фр. miracle, від лат. miracylum – чудо) – один із жанрів середньовічної релігійно-повчальної драми, за основу якої бралися розповіді про “чуда”, здійснені Богородицею. Сюжети запозичувалися з житій, апокрифів, східних переказів тощо. Незважаючи на таку природу жанру, в ньому певною мірою відбивалися зміни в житті і свідомості народу: в М. згодом вносилися авантюрно-розважальні, побутові мотиви, […]...
- “Образ Богдана Хмельницького у творчості Тараса Шевченка” Творчість Тараса Шевченка була сповнена патріотизму, любові до своєї батьківщини і багатьом тим, чого іноді так сильно не вистачає деяким сучасним письменникам. Тарас Григорович описував народ, його порядки, звичаї і норми, але в той же час він ніколи не забував і про роль конкретної людини в долі народу, у всьому тому, що дозволяє народу не […]...
- ІСТОРІЯ РУСІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. ІСТОРІЯ РУСІВ “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія русів” – це розповідь про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 р. Виклад подій виразно тенденційний. Вони осмислюються з позиції українського патріотизму. Основна увага приділяється змалюванню самовідданої […]...
- ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ (р. нар. невід. – 1738) – козацький літописець. Вихованець Києво-Могилянської академії. З 1686 р. перебував на військовій службі в козацькому війську, де обіймав ряд посад – гадяцького сотника, полкового осавула. В 1717 – 1728 рр. – гадяцький полковий судця. Брав активну участь у заходах представників козацької старшини на чолі з гетьманом П. Полуботком, […]...
- Історія русів (інша версія переказу) скорочено – Народна творчість Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
- Образ Богдана Хмельницького в усній народній творчості – IV варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант Українці вправі пишатися багатством і розмаїттям фольклорної спадщини. Нахил до поетичного відтворення навколишньої дійсності, багатство фантазії природна музичність нашого народу породили своєрідну і неповторну творчість, що викликає захоплення в усьому світі. В усній народній творчості відбито світосприйняття і світогляд народу, його прагнення, моральні вподобання і цінності, зафіксовано […]...
- НЕРУНОВИЧ ІНОКЕНТІЙ НЕРУНОВИЧ ІНОКЕНТІЙ (р. нар. невід., Київ – 26.07.1741, Іркутськ) – культурно-освітній діяч, поет. 1721 р. закінчив повний курс Київської академії, після чого прийняв чернечий сан у Братському монастирі. У 1727-1728 рр. викладав в академії курс поетики під назвою “Bicollis Parnassus”. У квітні 1728 р. за указом Синоду був викликаний до Московської академії на посаду вчителя […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
- Історія русів Скорочено Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
- Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли […]...
- Образ полковника Шрама в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Вірним сподвижником Сомка зображено паволоцького полковника й попа Шрама. Йому відведено в романі багато місця, й саме через образ Шрама Пантелеймон Куліш найповніше розкриває свої погляди на добу Руїни. Історичним прототипом полковника Шрама, ймовірно, був паволоцький полковник Попович, зображений у літописах Самовидця і Грабянки патріотом Лівобережної України, який шукав шляхів звільнення від польського гніту Правобережної […]...
- ЖАНРИ ДРАМАТИЧНОГО РОДУ Протягом усієї багатовікової історії драми народжуються, розвиваються, а часом і вмирають різноманітні жанрові форми. Так, у Стародавній Греції виникають трагедія й комедія, що існують і сьогодні, та сатирова драма, що зникає ще за часів античності. В драматургії середньовіччя з’являються твори жанрів духовної драми, що були пов’язані з богослужінням та з сюжетом Біблії й житійної літератури […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- Батько українського театру (історична драматургія Михайла Старицького) “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, […]...
- Образ Богдана Хмельницького у спогадах українського народу Ім’я Богдана Хмельницького назавжди лишилося в пам’яті народній. Видатний воїн, мудрий, далекоглядний політик, проклятий ворогами за безмежну любов До вітчизни і друзями – за страшну помилку, якої припустився мимоволі, рятуючи Україну від польської навали, він перед смертю гірко скаже: “Бог знає, братове, чиє це нещастя, що не дав мені Господь закінчити війну так, як хотілося…”. […]...
- Історична тема у творчості Шашкевича Визначна постать Маркіяна Шашкевича з’явилася в той час, коли його рідна Галичина була східною провінцією Австрії і уряд цієї країни провадив політику нещадної експлуатації і денаціоналізації українського народу. Маркіян Шашкевич, як ніхто інший, відчув дух і вимоги доби. Він розумів, що не можна мовчати і чекати. Настав час, коли народ повинен заявити про себе. І […]...
- Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка й Брюховецького, останній був з […]...
- Чому про славного гетьмана Б. Хмельницького Т. Шевченко сказав: “Якби ти на світ не родивсь…”? Уперше звернувшись до сюжету з життя гетьмана в офорті “Смерть Богдана Хмельницького” 1836-1837 pp., Т. Шевченко знову й знову повертається до цієї історичної постаті в поезії, прозі, драматургії, щоденникових записах, археологічних нотатках і завершує свої роздуми про сутність національного героя віршем “Якби-то ти, Богдане п’яний…” (1859 p.). Уже сам цей перелік свідчить, що гетьмана Б. […]...
- ЩЕРБАЦЬКИЙ ГЕОРГІЙ ЩЕРБАЦЬКИЙ ГЕОРГІЙ (світське ім’я Григорій, р. нар. невід. – 18.08.1754, Москва) – письменник і культурно-освітній діяч XVIII ст. Закінчив курс Київської академії, з 1749 р. – її викладач (до того був ченцем Софійського собору у Києві). Викладав риторику (1750 – 1751), філософію і грецьку мову (1751 – 1752), з 1752 р. – префект академії. О. […]...
- Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі Становлення та розвиток драматургії в давній українській літературі I. Виникнення драматичної літератури в Україні. (Драматична література тісно пов’язана з розвитком українського театру, шкільним навчанням. Це були віршові діалоги, які складали викладачі вищих шкіл, тому й називалися шкільними. Основні жанри драматургії давньої української літератури – шкільні драми, інтермедії.) II. Характеристика драматичних творів XVII-XVIII століть. 1. Виникнення […]...
- Історична драматургія Михайла Старицького “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач добутків російських і західноєвропейських класиків, але ярчайший його талант виявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Біографія Самійла Величко Величко – один із трьох найвідоміших в Україні літописців. Після Самовидця та Грабянки перед нами постають в хронологічній послідовності історичні події періоду національно-визвольної війни проти польської шляхти і до початку XVIII ст., відтворені Величком у чотирьох великих томах. Відомо, що літописець певний час перебував на посаді канцеляриста Війська Запорізького. Це надало можливість історику-документалісту залишити по […]...
- Тема минулого України в творчості М. Шашкевича М. Шашкевич – активний борець за становлення нової літератури і Наддністрянщини – краю, України, що був загарбаний австрійцями. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, М. Шашкевич разом із друзями організував літературний гурток “Руська трійця”. Молоді ентузіасти взялися примножувати й поширювати твори рідної мови, вивчати історію України, збирати фольклор – такою була програма студентів-патріотів. М. Шашкевич непохитно […]...
- Чим відрізняється роман від епопеї? Роман, за винятком історичного, художньо досліджує життя окремої людини, перипетії її долі, її щоденні турботи й духовні пошуки. В епопеї ж ідеться про якусь видатну історичну подію, що справила вирішальний вплив на життя народу, нації. Отже, головна відмінність між двома жанрами – у предметі зображення. В античні часи епопея якнайповніше відповідала естетичним запитам епохи, відігравала […]...
- Записки о Южной Руси “Записки о Южной Руси” – збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий П. Кулішем 1856-57 у Петербурзі в двох томах. У першому томі вміщені й прокоментовані П. Кулішем народні легенди, перекази, думи і пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар і унії, про походи запорожців, Б. Хмельницького, розповіді про народних […]...
- Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Десятиріччя тому, коли українці об’єдналися під жовто-блакитним прапором незалежності, слово “патріотизм” набуло, на мій погляд, нового звучання. У ньому міцно та гармонійно переплелися і намагання вивести країну із сьогоденної кризи, і турбота за майбутнє рідної землі, і велика повага до її […]...
- ЗНО – Історичні пісні – Народний епос “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” (О. Довженко). Історична пісня може бути визначена як жанр малої епіки. Вона відрізняється хронікальністю, тяжіє до уважного стеження за історичними подіями, за долями конкретних героїв. Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Уперше термін “історична пісня” […]...
- De libertate – Григорій Сковорода Скорочено Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Коментар Найбільша цінність для ліричного героя (а разом […]...