Переказ – САРМАТИ

Related posts:

1. Переказ – РОЛЬ СТЕРЕОТИПІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ УКРАЇНЦІВ Народні стереотипи – це уява та переконання щодо інших груп, які мають свою характеристику та оцінку. Вони показують теперішню позицію народу відносно інших країн, з якими постійно змінюються стосунки. Стереотипи інших народів тісно пов’язані з оцінкою своєї держави чи народу, а також із баченням своєї народної ідентифікації. Народні стереотипи реагують на різниці, які існують між […]...
2. Переказ – ФІНВАЛ Фінвал – другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок. Головна їжа фінвалів – рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів залежить від пори […]...
3. Переказ – КОРОВАЙ Весілля, з низкою ритуалів, обрядів, які об’єднували два роди, мало в народі більшу вагу, ніж церковне вінчання. Розпочиналося дійство з виготовлення весільного печива. Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітками, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім, достаток, любов, згоду. Пекли […]...
4. Переказ – ДЕ ШУКАТИ АТЛАНТИДУ? Про Атлантиду, таємничий материк, похований десь на дні океану, написано чимало різних наукових праць і пригодницьких творів. Першим і єдиним джерелом відомостей про Атлантиду є Твори видатного вченого Стародавньої Греції – Платона. Платон при цьому посилається на свого вчителя – афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, […]...
5. Переказ – ІКОНОПИС Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій. Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прийняттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва. Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, […]...
6. “Культура і цивілізація” Культура – це явище суспільне, притаманне лише людському суспільству, результат діяльності людей. До культури потрібно застосовувати критерій прогресивності. Цивілізація перекладається з латинської як “цивільний, державний. Культура – лише елемент цивілізації. Цивілізація включає не тільки культуру, але й технологічну основу наше життя, моральне уявлення людей. Цивілізація – вища ступінь культурного об’єднання людей. Її визначають загальні об’єктивні […]...
7. Твір на тему: “Культура і цивілізація” Культура – це явище суспільне, притаманне лише людському суспільству, результат діяльності людей. До культури потрібно застосовувати критерій прогресивності. Цивілізація перекладається з латинської як “цивільний, державний. Культура – лише елемент цивілізації. Цивілізація включає не тільки культуру, але й технологічну основу наше життя, моральне уявлення людей. Цивілізація – вища ступінь культурного об’єднання людей. Її визначають загальні об’єктивні […]...
8. Переказ – ОСМАНСЬКЕ ПОКЛИКАННЯ Мед дах Омар проводжав їх поглядом. “О люде османський… Коли тобі вистачить свого власного добра, занехаяного, нерозкопаного? Чого повзеш ти на чужі землі, не розоравши своєї, чому не нагодуєш власним багатством рідних дітей, а примушуєш їх голодними рискати по не своїх полях і дарма проливати сусідську кров? Коли ти втамуєш свою захланну спрагу? У тебе […]...
9. Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
10. Переказ – ДЕ ВИПАДАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ? Чимало чинників визначають, скільки дощу або снігу випаде на земну поверхню. Це температура, висота над рівнем моря, місцезнаходження гірських ланцюгів тощо. Мабуть, одним із найбільш дощових місць у світі є гора Вайалеале на Гаваях, на острові Кауаї. Середньорічний рівень опадів становить 1 197 см. Містечко Черрапунджі, що розташоване в передгір’ях Гімалаїв, можливо, займає перше місце […]...
11. Переказ – ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ? Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку – холоднішає, і світловий день скорочується. Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж […]...
12. Переказ – ЗАМОК Батько й мати Юліанові мешкали в замку, що стояв на згір’ї серед лісу. На кожному з чотирьох ріжків будинку була гостроверха башта з дахом, вибитим олов’яною бляхою, а підвалини мурів стояли на важких могутніх скелях, які круто спускались в глибину лісу. Брукований двір був виметений так чисто, мов підлога у церкві. Довжелезні ринви зроблені на […]...
13. Переказ – ВІКОВИЙ ЛІС Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над […]...
14. Переказ – ПІСЛЯ ДОЩУ Ніч попливла, мов корабель, захлеснутий водою. Чути, як то лопотів, то затихав дощ за вікнами. Жебоніли струмочки, а за ними снувалася каламуть роздумів, хвилюючих вражень, перемагаючи дрімоту. Розвихрені тіні негоди відміряли тривожні хвилини. Під ранок дощ ущух. Закліпали зволожені вранішні зорі. Сонце, не виринаючи з-за обрію, чекало золотаво-багряним віялом проміння по верхів’ях дерев, ніби довідувалось, […]...
15. Переказ – РІД АНТА Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром. У ті часи, про які йде Мова, тут, на високій кручі, недалеко від землянки Анта, ще стояло впритул одним боком до лісу, а другим до Дніпра – городище, на валах якого пращури роду не раз сходились з ворогами, […]...
16. Переказ – “ВІН МІГ БИ КОНКУРУВАТИ З ДЖОНОМ ЛЕННОМ І МИЛЕ ЛЕМ ЛЕГРАНОМ” Пісня і пам’ять – це ті підвалини української духовності, які треба оберігати та передавати у спадок дітям. Оскільки Історія відтворюється на сторінках часописів, то звернімося і ми до них. Саме на шпальтах вижницької газети “Радянська Верховина” (тепер – “Вижницькі обрії”) 13 лютого 1971 року вперше було надруковано слова знаменитої пісні “Червона рута”, а 1 квітня […]...
17. Переказ – НА БЕРЕЗІ На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном. А на другому боці лежали іскристі, рівні […]...
18. Переказ – СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА Рим, Париж, Варшава, Петербург, Буенос-Айрес, Мадрид, Нью-Йорк, Оттава – це далеко не повний перелік міст, де з тріумфом виступала на сценах відомих театрів С. Крушельницька. Та, безперечно, особливе місце у її біографії посідає Віареджо. У цьому італійському курортному містечку, що розташоване на західному узбережжі Апеннінського півострова на південь від Генуї, пізнала Соломія щастя у подружньому […]...
19. Переказ – НАДІЯ Чудодійна, страшна річ – надія. То вона, а не страх, не покірність веде засуджених на смерть на ешафот; то вона найгордіших, найодважніших утримує від бажання кинутись на катів і в нерівній, безнадійній, але почесній боротьбі знайти смерть. Опортуністична, поблажлива, гнучка, улеслива, вона згодна на всяке пониження, на всяку ганьбу, аби відтягти останню хвилину на міліметр […]...
20. Переказ – НЕВІЛЬНИЧА ДОРОГА Марія припала до руки мудреця, узяла в нього благословення і в сам обід, коли найдужче пекло сонце, квапилася з Мальвою колючим степом по бахчисарайській дорозі. Гори залишилися позаду. Вони ще манили до себе прохолодою дубових лісів, та попереду стелився наїжений злий степ, і треба буде його здолати. Він вигорів дотла і був неозірний, мов пустеля; […]...
21. Переказ – Ми з матір’ю готуємо обід Аж на город, у зелене гарбузиння заїхала наша кабиця. За тим гарбузинням, що густо сплелося і випинає вгору свої батоги, не видно було б і кабиці, якби не високий димар, справжня тобі корабельна труба – чорна, з жовтим ободком посередині. Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша. Я підкидаю сухе […]...
22. Переказ – БУРЯ НА МОРІ Стугонить узбережжя. Буває, удень море на якусь годину притамується, перепочине, а під вечір, зібравшись з силами,- знов за роботу! З темряви накочуються вали ще грізніші, ніж удень. Гуркочуть з канонадним гуркотом. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибальського селища. Раз у раз у повітря – між нами й селищем – злітають цілі […]...
23. Переказ – АНТОВА ХИЖА Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився, прислухався. Усе віщувало добру днину: від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер, небо вгорі було чисте, а зорі на ньому ясні, срібний серп місяця спускався до правого берега, на травах лежала щедра роса, на Дніпрі й у затоках, прокидаючись, весело перекликались птахи. Ант вирішив, що йому не слід […]...
24. Переказ – ОРИСЯ Співають у пісні, що немає найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в дуброві, […]...
25. Переказ – КРИМ Крим охоплює територію майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4,3 % площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Сарич на півдні до північної межі на Перекопському перешийку. На півночі та північному сході береги Криму […]...
26. Переказ – РУСЬ ЧИ РОСЬ? У різний час, у різні епохи, як і землю, народ цей теж називали по-різному: полянами, русами, русичами, рутенами, роксо-ланами, росами, черкасами і, зрештою, українцями. “Про те, що наших предків татари називали черкасами,- розповідає сучасний історик-краєзнавець О. П. Знойко,- ми вперше довідалися від італійського посла Плано де Карпіні, який 1245 року описав свою “подорож у країну […]...
27. Переказ – РИБИ-МЕТЕЛИКИ Біля тропічних коралових рифів вирує життя. Під захистом поліпів добре почувають себе актинії, черв’яки, морські губки, зірки та молюски. Місцеві води дуже багаті на планктон. Планктоном харчується багато риб, які, у свою чергу, стають кормом інших – більших хижих риб. Риби-метелики харчуються поліпами та іншими дрібними морськими мешканцями. Риф – це маленький світ, населений різнокольоровими […]...
28. Переказ – ПЕРША НАУКА Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем, у сухому бур’яні, на південному схилі горбика. Сюди не так часто потрапляють вороги, і до того ж близько зелена, соковита озимина. Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок. Зайченя сидить у […]...
29. Переказ – ОДЯГ Назви одягу – це слова, які ми повторюємо щоденно, а часом і по кілька разів на день. А чи замислюємося ми над тим, звідки вони взялися, який шлях пройшли, що означали раніше? Як правило, часто повторювані, звичні слова стають для нас чимось на зразок п’ятаків, які ми дістаємо з кишень у метро: крім цифри “5”, […]...
30. “Яку культуру я би взяв у своє майбутнє?” У сучасному світі продовжує існувати велика кількість цікавих культур. Деякі з них з’явилися не так давно, інші є історичними та мають довге коріння з самої далекої давнини. Але далеко не кожна культура живе протягом тривалого відрізку часу. За час існування людини багато культур виникало, але і пізніше вмирало або припиняло існувати. Думається, що деякі з […]...
31. Переказ – ГОЛУБКА СИЗОКРИЛА Панас поринув у роздуми. Увесь час бачив перед собою вразливі Гнатові очі. Коли бричка пішла піщаною дорогою, почав куняти. Нарешті знеміг сон. Ось наче розкрилася перед ним таємнича брама, за якою вимальовувалась країна, повита туманами. Важкі Хмари нависли над нею, лише визирав крайок неба, ледве освітленого сонцем, що десь пірнуло, ніби втомивпіись змагатися з пітьмою. […]...
32. Переказ – “ГЛУХІ ЧУТКИ” Особа Целіни Зигмунтовської цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти, як казав Микола Вороний, “глухі чутки”. Целіна Зигмунтовська, справді, жила в його домі, він сам признався, що через неї з’явилось його “Зів’яле листя”. Широкому читачеві про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі “Про батька”, що вийпіла у Києві в 1964 році. “Пізнався,- писав […]...
33. Переказ – ЛЯЛЬКИ Коли я була малою, у мене було багато всяких ляльок та забавок. Пам’ятаю, наприклад, цілий “гарнітур” – канапка, столик і крісельця, стільчики з темного різного дерева для ляльчиних покоїв, зелену карету, усяку худобу тощо. Звичайно, було кілька ляльок, що мали дуже гарне вбрання: так – чорнява та синьоока мала чудове українське вбрання, червону шовкову сукню […]...
34. Переказ – ХВИЛЮЮЧЕ ОЧІКУВАННЯ Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбив штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й справжній штормило, на березі стояла стара […]...
35. Переказ – МАРІЙЧИНІ КАЗКИ У зав’южені вікна зазирнули пелехаті зимові дні, приносячи несподівані вісті. Демон колючих сніговіїв тоскно застогнав у бовдурі, пересиливши сюркотливий голос веселого цвіркунця. У хаті пахло лежаними яблуками, сухими травами та свіжим хлібом. Трепетокрило, як світлячок, блимала в кутку лампадка, тьмяно освітлюючи почорнілу ікону, оздоблену вишиваним рушником. Усе тут дихало святковою простотою. Не порушував її сірий […]...
36. Переказ – ПОДОРОЖ На тій станції стрічалися поїзди – з Варшави до Петербурга, з Петербурга до Варшави. На станції був великий буфет. Інколи з “невідомих” причин поїзди стояли довше, ніж мали за розкладом, і простіші люди з другого й третього класів ремствували, що, певне, поїзд затримується, бо пани з першого класу просто не встигли пообідати. А тепер часто […]...
37. Переказ – “ОДНА НЕСМІЛА, ЯК ЛІЛЕЯ, БІЛА…” Маленька, похилена під тягарем літ, уся в чорному, старенька, їмость зрідка показувалась на люди. Лише при добрій погоді, та й то надвечір, бачили, як дибала тісною вуличкою, затіненою бузиною та буйним пасльоном, до річки. Зупинялась аж коло верб, старих і дуплавих. Довго стояла, думала про щось своє, а відтак, спираючись на палицю, вертала назад. І^тєйска […]...
38. Переказ – ПОВАЖНИЙ СПІВРОЗМОВНИК Сідаючи, Мертенс надушує гудзик одного апарата й гукає в матове скло одривчастим, од вологлим басом: – Припинити. Давати тільки світло. І зараз же повертається всім важким, туго збитим тілом до Поклавши обидві короткі цупкі руки з товстими пальцями На поруччя, він злегка нахиляє велику голову, неначе збирається битися лобами з гостем. Зелено-сірі, гарні, на диво […]...
39. Переказ – НОВІ ВРАЖЕННЯ Важко розвіяти Думи, коли вони опановують почуттями, викликають бажання збагнути невідомий світ. Тоді кожна видима під час подорожі картина породжує живе слово великої повісті-поеми, і уява перегортає її сторінки, переноситься в епоху, овіяну невмирущими піснями, Переказ – ами, думами. Другий день мандрівки приніс нові враження. Пан Сухопень був у доброму гуморі. Він навіть посадив найнятого […]...
40. Переказ – МАМИНІ ПІСНІ Мама співала. Богдась повертався додому, чув її голос, і враз усі плани, увесь його хлоп’ячий клопіт відходили кудись далеко, і думки линули ген-ген за Сену, за Булонський ліс, за Париж, за Францію… Про що він міг думати, коли мама співала? Зажурилась Україна, Що ніде прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Найдужче він любив оці пісні […]...