Переказ – АНТОВА ХИЖА
Вийшовши на вал городища, Ант довго дивився, прислухався. Усе віщувало добру днину: від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер, небо вгорі було чисте, а зорі на ньому ясні, срібний серп місяця спускався до правого берега, на травах лежала щедра роса, на Дніпрі й у затоках, прокидаючись, весело перекликались птахи. Ант вирішив, що йому не слід чекати, й одразу повернувся до хижі.
Переступивши в темряві кілька кам’яних східців, що вели вниз, він відчинив важкі набряклі двері й опинився в хижі.
Там було дуже тепло, парко. Посередині, у викладеній
Коли вогонь розгорівся ще дужче, у хижі посвітлішало, у червонкуватому миготливому відсвіті окреслились стіни, на кілочках висіли зброя й одежа; підперта сошками стеля, до блиску витерта ногами кам’яна підлога, низькі двері в стіні, що вели до клітей (В. Скляренко; 161 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Усе віщувало
2. Він відчинив важкі набряклі двері й опинився в хижі.
3. Там було дуже тепло, парко.
4. У хижі посвітлішало.
3. Лексична робота.
– Вал – високий земляний насип навколо поселення, міста або фортеці для захисту від ворога.
– Городище – поселення, укріплене валами і ровами.
– Сошки – соха – товста жердина, стовп, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Посередині, півтемрява, угорі, униз, виплетений, червонку ватий, миготливий, кам’яний.
5. Питання до тексту.
– Що Анту віщувало добру днину?
– Як Ант зігрівав свою хижу?
– Що зробив Ант, увійшовши до хати?
– Опишіть хижу.
6. За складеним планом Переказ – ати текст.
Related posts:
- Переказ – Ми з матір’ю готуємо обід Аж на город, у зелене гарбузиння заїхала наша кабиця. За тим гарбузинням, що густо сплелося і випинає вгору свої батоги, не видно було б і кабиці, якби не високий димар, справжня тобі корабельна труба – чорна, з жовтим ободком посередині. Зараз на плиті кипить важезний казан, з-під кришки його сердито пухкає каша. Я підкидаю сухе […]...
- Переказ – РІД АНТА Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром. У ті часи, про які йде Мова, тут, на високій кручі, недалеко від землянки Анта, ще стояло впритул одним боком до лісу, а другим до Дніпра – городище, на валах якого пращури роду не раз сходились з ворогами, […]...
- Переказ – МАРІЙЧИНІ КАЗКИ У зав’южені вікна зазирнули пелехаті зимові дні, приносячи несподівані вісті. Демон колючих сніговіїв тоскно застогнав у бовдурі, пересиливши сюркотливий голос веселого цвіркунця. У хаті пахло лежаними яблуками, сухими травами та свіжим хлібом. Трепетокрило, як світлячок, блимала в кутку лампадка, тьмяно освітлюючи почорнілу ікону, оздоблену вишиваним рушником. Усе тут дихало святковою простотою. Не порушував її сірий […]...
- Переказ – ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ? Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку – холоднішає, і світловий день скорочується. Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж […]...
- Переказ – ПОВАЖНИЙ СПІВРОЗМОВНИК Сідаючи, Мертенс надушує гудзик одного апарата й гукає в матове скло одривчастим, од вологлим басом: – Припинити. Давати тільки світло. І зараз же повертається всім важким, туго збитим тілом до Поклавши обидві короткі цупкі руки з товстими пальцями На поруччя, він злегка нахиляє велику голову, неначе збирається битися лобами з гостем. Зелено-сірі, гарні, на диво […]...
- Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
- Переказ – БЛАКИТНИЙ ДОЩ Дощ не сіявся, не йшов, не періщив, а цідився з неба такими важкими, тугими і рясними цівками, що між ними не вмістилася б жодна краплина. Починався він десь за невидимим обрієм, вихлюпувався на промоклий зелений луг, покриваючи піною, у прозорих бульбашках і срібних бризках, водою молоду траву та жовті кульбаби. Через запітніле віконне скло, на […]...
- Переказ – САРМАТИ Сармати вели кочовий спосіб життя і мали воєнізоване суспільство. Освоєння нових територій, як правило, велося шляхом набігів військових загонів на сусідні осілі племена, їхньою метою були грабунки або накладання данини. Сармати, як і скіфи, тісно взаємодіяли з античним світом через міста-держави в Північному Причорномор’ї, підтримували торговельні зв’язки з грецькими поселеннями, що входили до складу цих […]...
- Переказ – СОН-КВІТКА Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда. Десь під горбиком, […]...
- Переказ – КУРОЧКА РЯБА І ЛИСИЦЯ Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла – не просте, а золоте. І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла хитра. Курочка миттю злетіла на сідало й питає: – Лисице, а чому у тебе такі […]...
- Переказ – ДЕ ВИПАДАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ? Чимало чинників визначають, скільки дощу або снігу випаде на земну поверхню. Це температура, висота над рівнем моря, місцезнаходження гірських ланцюгів тощо. Мабуть, одним із найбільш дощових місць у світі є гора Вайалеале на Гаваях, на острові Кауаї. Середньорічний рівень опадів становить 1 197 см. Містечко Черрапунджі, що розташоване в передгір’ях Гімалаїв, можливо, займає перше місце […]...
- Переказ – ІКОНОПИС Серед багатої матеріальної і духовної спадщини чільне місце належить іконопису, у якому втілено душу українського народу, глибину сприйняття християнської віри, силу і мудрість традицій. Ікони як вид малярства поширилися у Київській Русі з прийняттям 988 року християнства від Візантії, звідки їх, на початку як взірці, привозили до Києва. Згодом навичок писання ікон набули місцеві малярі, […]...
- Переказ – ЗАМОК Батько й мати Юліанові мешкали в замку, що стояв на згір’ї серед лісу. На кожному з чотирьох ріжків будинку була гостроверха башта з дахом, вибитим олов’яною бляхою, а підвалини мурів стояли на важких могутніх скелях, які круто спускались в глибину лісу. Брукований двір був виметений так чисто, мов підлога у церкві. Довжелезні ринви зроблені на […]...
- Переказ – ПІСЛЯ ДОЩУ Ніч попливла, мов корабель, захлеснутий водою. Чути, як то лопотів, то затихав дощ за вікнами. Жебоніли струмочки, а за ними снувалася каламуть роздумів, хвилюючих вражень, перемагаючи дрімоту. Розвихрені тіні негоди відміряли тривожні хвилини. Під ранок дощ ущух. Закліпали зволожені вранішні зорі. Сонце, не виринаючи з-за обрію, чекало золотаво-багряним віялом проміння по верхів’ях дерев, ніби довідувалось, […]...
- Переказ – НА БЕРЕЗІ На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном. А на другому боці лежали іскристі, рівні […]...
- Переказ – ФІНВАЛ Фінвал – другий за розмірами кит у світі. Його довжина перевищує 20 м, а товщина у шість разів менша. Тому цей кит здається дуже струнким. Фінвали темно-сірого кольору і тільки черево має сіро-білий відтінок. Головна їжа фінвалів – рачки, головоногі молюски та деякі дрібні стайні риби (мойва, оселедці). Склад їжі цих китів залежить від пори […]...
- Переказ – ВІКОВИЙ ЛІС Це був чудовий віковий ліс, що починався далеко звідси у верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра, ніби прикриваючи його від поля, аж до пониззя. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами, і зеленими, рясними вершинами височіли вони над […]...
- Переказ – БУРЯ НА МОРІ Стугонить узбережжя. Буває, удень море на якусь годину притамується, перепочине, а під вечір, зібравшись з силами,- знов за роботу! З темряви накочуються вали ще грізніші, ніж удень. Гуркочуть з канонадним гуркотом. По той бік затоки вигинається впродовж берега рядок вогнів рибальського селища. Раз у раз у повітря – між нами й селищем – злітають цілі […]...
- Переказ – ДЕ ШУКАТИ АТЛАНТИДУ? Про Атлантиду, таємничий материк, похований десь на дні океану, написано чимало різних наукових праць і пригодницьких творів. Першим і єдиним джерелом відомостей про Атлантиду є Твори видатного вченого Стародавньої Греції – Платона. Платон при цьому посилається на свого вчителя – афінського державного діяча і поета Солона, якому один єгипетський жрець розповів про велику країну атлантів, […]...
- Переказ – НЕВІЛЬНИЧА ДОРОГА Марія припала до руки мудреця, узяла в нього благословення і в сам обід, коли найдужче пекло сонце, квапилася з Мальвою колючим степом по бахчисарайській дорозі. Гори залишилися позаду. Вони ще манили до себе прохолодою дубових лісів, та попереду стелився наїжений злий степ, і треба буде його здолати. Він вигорів дотла і був неозірний, мов пустеля; […]...
- Переказ – КОРОВАЙ Весілля, з низкою ритуалів, обрядів, які об’єднували два роди, мало в народі більшу вагу, ніж церковне вінчання. Розпочиналося дійство з виготовлення весільного печива. Коровай – святий хліб, що раз на віку печеться, високий і круглий. Прикрашений голубами, квітками, барвінком і калиною, він був даром для молодят і мав накликати в дім, достаток, любов, згоду. Пекли […]...
- Переказ – ОРИСЯ Співають у пісні, що немає найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в дуброві, […]...
- Переказ – РИБИ-МЕТЕЛИКИ Біля тропічних коралових рифів вирує життя. Під захистом поліпів добре почувають себе актинії, черв’яки, морські губки, зірки та молюски. Місцеві води дуже багаті на планктон. Планктоном харчується багато риб, які, у свою чергу, стають кормом інших – більших хижих риб. Риби-метелики харчуються поліпами та іншими дрібними морськими мешканцями. Риф – це маленький світ, населений різнокольоровими […]...
- Переказ – СЕРЙОЗНА РОЗМОВА Коридор був застелений м’якою доріжкою, по якій вони ступали беззвучно. Пройшовши цей коридор, вони перейшли в інший, поверхом вище. Потім ще вище. Коридори ті були коротенькі, А весь будинок був невеличкий і затишний – колишній готель повітового міста. Так вони з чемним сержантом пройшли всіма коридорами і опинилися на самій горі, на третьому поверсі. – […]...
- Переказ – КРИМ Крим охоплює територію майже 25,6 тис. кв. км, що становить 4,3 % площі України. На 330 км простягнувся півострів від мису Кара-Мрун на заході до мису Фонар на березі Керченської протоки і більш як на 200 км від мису Сарич на півдні до північної межі на Перекопському перешийку. На півночі та північному сході береги Криму […]...
- Переказ – ОДЯГ Назви одягу – це слова, які ми повторюємо щоденно, а часом і по кілька разів на день. А чи замислюємося ми над тим, звідки вони взялися, який шлях пройшли, що означали раніше? Як правило, часто повторювані, звичні слова стають для нас чимось на зразок п’ятаків, які ми дістаємо з кишень у метро: крім цифри “5”, […]...
- Переказ – ГОЛУБКА СИЗОКРИЛА Панас поринув у роздуми. Увесь час бачив перед собою вразливі Гнатові очі. Коли бричка пішла піщаною дорогою, почав куняти. Нарешті знеміг сон. Ось наче розкрилася перед ним таємнича брама, за якою вимальовувалась країна, повита туманами. Важкі Хмари нависли над нею, лише визирав крайок неба, ледве освітленого сонцем, що десь пірнуло, ніби втомивпіись змагатися з пітьмою. […]...
- Переказ – “ГЛУХІ ЧУТКИ” Особа Целіни Зигмунтовської цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти, як казав Микола Вороний, “глухі чутки”. Целіна Зигмунтовська, справді, жила в його домі, він сам признався, що через неї з’явилось його “Зів’яле листя”. Широкому читачеві про Целіну Зигмунтовську вперше оповів син Франка, Тарас, у книзі “Про батька”, що вийпіла у Києві в 1964 році. “Пізнався,- писав […]...
- Переказ – ПЕРША НАУКА Зайчиха знала чимало таємниць. Ось вона ляснула вухами, і нагодоване зайченя затаїлось під кущем, у сухому бур’яні, на південному схилі горбика. Сюди не так часто потрапляють вороги, і до того ж близько зелена, соковита озимина. Навіть на три кроки людське око не помітить, що в сіро-рудій траві тихенько насторожився пухнастий живий клубочок. Зайченя сидить у […]...
- Переказ – ЛЯЛЬКИ Коли я була малою, у мене було багато всяких ляльок та забавок. Пам’ятаю, наприклад, цілий “гарнітур” – канапка, столик і крісельця, стільчики з темного різного дерева для ляльчиних покоїв, зелену карету, усяку худобу тощо. Звичайно, було кілька ляльок, що мали дуже гарне вбрання: так – чорнява та синьоока мала чудове українське вбрання, червону шовкову сукню […]...
- Переказ – КВІТИ І ПІСНІ Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець їх коливає, вони хитають голівками і ваблять до себе. Зелень свіжа та чиста. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярові хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі, пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя. Спинимось тут […]...
- Переказ – ПОДОРОЖ На тій станції стрічалися поїзди – з Варшави до Петербурга, з Петербурга до Варшави. На станції був великий буфет. Інколи з “невідомих” причин поїзди стояли довше, ніж мали за розкладом, і простіші люди з другого й третього класів ремствували, що, певне, поїзд затримується, бо пани з першого класу просто не встигли пообідати. А тепер часто […]...
- Переказ – “ОДНА НЕСМІЛА, ЯК ЛІЛЕЯ, БІЛА…” Маленька, похилена під тягарем літ, уся в чорному, старенька, їмость зрідка показувалась на люди. Лише при добрій погоді, та й то надвечір, бачили, як дибала тісною вуличкою, затіненою бузиною та буйним пасльоном, до річки. Зупинялась аж коло верб, старих і дуплавих. Довго стояла, думала про щось своє, а відтак, спираючись на палицю, вертала назад. І^тєйска […]...
- Переказ – НА БАШТАНІ Ось і широкі простори колгоспного баштану! Скільки тут кавунів, динь! Вони лежать і пишаються на сонці, визрівають, наливаються солодким запашним соком. А дітям яка радість! У хлопців на голих грудях і на животі сірі патьоки засохлого, солодкого соку. Усе кавунами та динями ласують! Ледве встигли в річці викупатись, а кавуна знову хочеться! Вороння цілими зграями […]...
- Переказ – КОРІННЯ НАРОДУ Чи є в нас Історія, підоснова, підгрунтя, корені? Чи багаті ми багатством багатовіковим і неосяжним? Твоє походження, твоя історія, історія твого народу ніби підпирають тебе, намножують твої сили. Ти набуваєш багатомір-ності. Тобі здається, ніби життя твоє не обмежується скромними вимірами, як дозволяють закони природи. Адже ти заволодів ще й законами історії. І ось тобі вже […]...
- Переказ – ФЛОТ ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ Морські походи запорожці здійснювали на чайках та дубах. Чайка – човен завдовжки 15,5-21,5 м, завширшки 4-6 м. Ці судна були видовбані з дерева і не мали кіля, палуби. Розмір човнів збільшувався завдяки прибитим дошкам. До бортів своїх човнів запорожці прив’язували сухий очерет, що робило їх непотоплюваними. На чайках встановлювали щоглу, до якої прив’язували вітрило. Але […]...
- Переказ – НОВІ ВРАЖЕННЯ Важко розвіяти Думи, коли вони опановують почуттями, викликають бажання збагнути невідомий світ. Тоді кожна видима під час подорожі картина породжує живе слово великої повісті-поеми, і уява перегортає її сторінки, переноситься в епоху, овіяну невмирущими піснями, Переказ – ами, думами. Другий день мандрівки приніс нові враження. Пан Сухопень був у доброму гуморі. Він навіть посадив найнятого […]...
- Переказ – МАМИНІ ПІСНІ Мама співала. Богдась повертався додому, чув її голос, і враз усі плани, увесь його хлоп’ячий клопіт відходили кудись далеко, і думки линули ген-ген за Сену, за Булонський ліс, за Париж, за Францію… Про що він міг думати, коли мама співала? Зажурилась Україна, Що ніде прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Найдужче він любив оці пісні […]...
- Переказ – АВАНТЮРА Коли я наважився на цю карколомну авантюру – набути власний будинок із шести кімнат з пивницею, за Дванадцять тисяч і сімсот доларів, маючи на конті Королівсько-Канадського банку всього лиш тисячу сімсот готівкою – мені здавалося, що я наважився, як не на справжнє самогубство, то в кожному разі на якусь довічну каторгу, з якої не було […]...
- Переказ – ХВИЛЮЮЧЕ ОЧІКУВАННЯ Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки. Коло берега кригу розбив штормок, а все показувало, що незабаром ревтиме й справжній штормило, на березі стояла стара […]...