СКЛАД І СКЛАДОПОДІЛ

Related posts:

1. Склад Склад – найкоротший відрізок усного мовлення, що утворюється одним поштовхом видихуваного повітря; фрагмент звучання, в якому один звук (фонема) характеризується найсильнішим звучанням порівняно з іншими – попереднім і наступним. С. як елемент фонетичного словоподілу утворюється як з одного, так і з кількох звуків: складотворчого, що становить вершину звучності, та залежних від нього. До складотворчих належать, […]...
2. Що таке варта, види варт, їхній склад Варта – збройний підрозділ, призначувана для виконання бойового завдання по охороні й обороні бойових прапорів, військових і державних об’єктів, а так само для охорони осіб, що втримуються на гауптвахті й дисциплінарному батальйоні Варти бувають: Гарнізонні – призначаються для охорони (оборони) об’єктів армійського, окружного або центрального підпорядкування, що не мають своїх підрозділів охорони, об’єктів загальгарнізонного значення, […]...
3. Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною – при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною – двох складів (посмішка), гіпердактилічною – трьох складів (котигорошко). К., будучи […]...
4. БУКВА Юю, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Юю ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ПІСЕНЬКА ВЕСНЯНОЇ ВОДИ”, О. ПАРХОМЕНКА “Я МАТУСЮ ДОЖИДАЮ” Мета: ознайомити учнів з буквою Юю та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати навички злитого читання; виховувати інтерес до слів та їх значень. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Аха-аха-аха – а де ж наша черепаха? […]...
5. Конфесіональний склад і соціальна структура Бангладеш По оцінці на 1998, приблизно 88,8% жителів Бангладеш становили мусульмани. Більшість із них суннити, але частина ставиться до шиїтів. У країні не ведеться облік чисельності мусульман, що належать до тих або інших напрямків ісламу. Хоча іслам не визнає офіційних церковних інститутів, у сільських районах звичайно прислухаються до думки глав місцевих релігійних громад – бенкетів. Індуси […]...
6. Фонетика, морфологія й словниковий склад эламского мови До сходу від Шумеру, розташованого в південній частині Двуречья, перебувала древня країна Элам. До нас дійшли тексти, написані на эламском мові клинописними знаками й особливим рисунковим листом, схожим на найдавніші письмові знаки шумерів. Коли вдалося прочитати ці тексти, виявилося, що эламский Мова не схожа ні на одну з мов Древнього Сходу, він так само коштує […]...
7. Каталектика Каталектика (грецьк. kataliktik – усічення, скорочення, від katalego – припиняю, закінчую) – розділ метрики, де висвітлюються ритмічні закінчення віршового рядка – клаузули, які розмежовують його з наступним. Сучасні віршознавці визначають своєрідність клаузул за місцем наголосу (окситонна, парокситонна, дактилічна, гіпердактилічна), враховуючи останній наголошений склад та ненаголошені, розташовані за дайм. К., характеризуючись зменшенням останньої стопи у віршовому […]...
8. ВМС Італії Загальне керівництво військово-морськими силами покладено на начальника генерального штабу збройних сил, безпосереднє – на начальника головного штабу ВМС, що фактично виконує функції командуючого. Через свій штаб він здійснює керування командуваннями флоту, авіації ВМС, бойових плавців і диверсантів, а також силами 4 військово-морських округів і 2 атомних командувань Головний штаб ВМС (Рим) є основним органом керування […]...
9. Ізометризм Ізометризм (грецьк. ISQS – рівний та metron – міра) – рівнометричність, притаманна квантитативному віршуванню, подеколи проявляється в силабо-тоніці, зокрема у байкових та акцентних віршах, а також у верлібрах (називають їх ще гетерометричними віршами). І. заснований на рівній кількості мор як одиниці часу для визначення короткого складу та однаковому характері стоп – одинакової комбінації довгих та […]...
10. ВІРШОВІ РОЗМІРИ ЯМБ. ХОРЕЙ Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ ВІРШОВІ РОЗМІРИ ЯМБ. ХОРЕЙ Основна ознака віршованої мови – це ритм. Він створюється завдяки чергуванням наголошених і ненаголошених складів. Розглянемо, як розміщені наголоси у поезії Максима Рильського “Пісні”. Для цього наголошений склад позначимо рискою зі знаком наголосу Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю […]...
11. Правильний наголос у словах – підготовка до ЗНО У першій частині тесту ЗНО з української мови обов’язково зустрічаються завдання на визначення правильного наголосу у деяких словах, які представляють собою найбільш поширені у мовленні випадки складного наголошення. Для швидкої та ефективної підготовки школярів до тестування ми зібрали список слів, що найчастіше зустрічаються в тестових завданнях, та перевірили їхнє правильне наголошення за “Словником наголосів” Погрібного […]...
12. Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
13. Анакруза Анакруза (грецьк. andkrusis – відштовхування) – слабкі ненаголошені склади, що передують першому метричному наголосу. У силабо-тонічному віршуванні при хореях та дактилях А. буває нульова, при ямбах та амфібрахіях – односкладова, при анапесті – двоскладова. Внутрішня структура споріднених силабо-тонічних розмірів однакова, лише варіюється завдяки А., підкреслюючи її ритмотворче вивчення. Постійна А., витворюючи “зайвий” склад на початку […]...
14. ПАМ’ЯТКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ПАМ’ЯТКИ Читач повинен знати, що книжка містить: – вступну статтю (розповідає про життя та творчість автора, стисло аналізує твір, допомагає читачеві з’ясувати деякі факти біографії письменника тощо); – передмову автора, редактора чи видавництва (розповідає про особливості створення твору); післямову (коментарі чи примітки); – бібліографічні посилання (джерела цитат); […]...
15. БУКВА Яя. ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Яя ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. СЛОВНИКОВО-ЛОГІЧНІ ВПРАВИ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. ЗАБІЛИ “ХТО КОГО ЗЛЯКАВСЯ?” Мета: ознайомити учнів з буквою Яя та позначенням нею сполучення звуків на початку слова і складу, звука та м’якості приголосного; формувати свідомі навички читання слів з буквою Яя; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Якось Яків сіяв мак Так-сяк, абияк. Виріс […]...
16. Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
17. Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
18. Багата рима Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, […]...
19. НАГОЛОС. ВИДИ НАГОЛОСУ Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу: 1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис. 2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в […]...
20. Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В українській поезії С.-т. в. з’явилося у XIX ст., прийшовши з російської поезії, витіснивши силабічну систему та співіснуючи з національним коломийковим […]...
21. Пеон, або Пеан Пеон, або Пеан (грецьк. раіаn, раіеоn, раіon – цілитель, спаситель) – в Елладі – хоровий гімн на честь бога поезії та сонця Аполлона, названий за одним з образів Гомерової “Іліади”, згадується як офірна та бойова пісня. П. літературно оформився у Спарті (VII ст. до н. е.) зусиллями критянина Фалета. Відомі автори П. – Алкман, Вакхілід, […]...
22. Фольклорне віршування Фольклорне віршування – сукупність норм і принципів організації фольклорного віршового твору. Від часів синкретичних ритуальних дійств та ігор до нас дійшли тексти, що надаються до аналізу у вимірах усіх основних версифікаційних систем, навіть міжсистемних – як усередині поезії, так і між нею та прозою. Причому іноді це може бути один і той же текст: А […]...
23. Мустезад Мустезад – у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, […]...
24. Твір по творчості японського поета Сайзі Для нас, європейців, Японія – насамперед своєрідне, самобутнє мистецтво, у тому числі й Література. Наприклад, рядка: “лише лементи диких качок смутно біліють” або “подивитеся, як пахне мигдаль” – цілком у дусі японської культури. Але, напевно, мудрим була та людина, що вперше вимовив парадоксальну на перший погляд фразу: “Думати можна трояким способом: правильно, неправильно й по-японськи”. […]...
25. ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Жж (“же”). ДЗВІНКА ВИМОВА ЗВУКА У КІНЦІ СКЛАДІВ І СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ Н. ЗАБІЛИ “НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ” І Л. ВОЗНЮК “ЖУРИТЬСЯ ЖУРАВЛИК ДУЖЕ Мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовувати дзвінку вимову слів зі звуком у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Ножичку, ножичку, Виріж нам ложечку, Ріж, ріж, але хутчіш, Бо збіжить наш […]...
26. Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
27. Дієреза Дієреза (грецьк. diairesis – рсзмежованість, роздільність) – в античній версифікації – заміна довгого складу в стопі двома короткими. В силабо-тоніці Д. вживається за вимогами метроструктури (“Убогії ниви, убогії села” – Б. Грінченко), коли додається зайвий голосний у слові; також – коли він опускається (подеколи замість слова “Україна” вживається “Вкраїна” чи “Украйна”): Ідіте на Вкраїну, Заходьте […]...
28. Античне віршування Античне віршування (лат. antiquum – стародавній) – різновид квантитативного віршування, що склався в еллінську та римську добу. Характеризується чергуванням довгих та коротких складів, бо в античних мовах різнилися довгі та короткі звуки. Стопа нагадувала музичний такт, зумовлюючи не. читання, а наспівування віршованого тексту. Найпростішим елементом ритмотворення вважалася мора як одиниця довготи: короткий склад дорівнював одній […]...
29. Аналіз вікового складу населення При аналізі вікового складу населення прийнято виділяти три основні вікові групи: Діти ( 0-14років) Дорослі ( 15-64роки) Літні (65років і більше). Особливості вікового складу населення окремих країн тісно пов’язані з типом відтворення населення, характерними для них Для країн із простим відтворенням частка дітей не висока (25%), тоді як частка людей похилого віку 15- 20% і […]...
30. Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній […]...
31. Гекзаметр або Гексаметр Гекзаметр, або Гексаметр (грецьк. hexdmetros – шестимірник) – метричний (квантитатичний) вірш шестистопного дактиля (- &;#8746; &;#8746; ), де в кожній стопі, окрім п’ятої, два коротких склади зможуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова – хорей. Як правило, Г. має одну цезуру (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький Г. – і після […]...
32. Епічні тенденції поеми “Войнаровский” Відхід від романтичної умовності помітно виявився в Рилєєва в життєво правдивих замальовках побуту й природи Сибіру. Тут автор “Войнаровского” використовує уроки Пушкіна, що дало в “південних” поемах близькі до дійсності пейзажні й етнографічні картини. Працюючи над поемою, Рилєєв знайомиться з географією й етнографією Сибіру по тодішніх журналах і оповіданням осіб, що бували в Якутську. Уже […]...
33. Начальник варти Начальник варти несе особисту відповідальність за заощадження ящиків із запасом бойових патронів, із гранатами й запалами до них. Наявність і стан запасу боєприпасів перевіряються не рідше одного разу на місяць: у гарнізонних вартах – військовим комендантом гарнізону; у внутрішніх вартах – начальником штабу військової частини. Результати перевірки записуються в книги обліку запасу бойових патронів (гранат […]...
34. Детальний Аналіз “Київ – традиція” Зеров ” Київ – традиція ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Київ – традиція” : лірика. Жанр “Київ – традиція” : сонет. Мотиви “Київ – традиція” : утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва. Віршовий розмір […]...
35. БУКВА Єє, ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ СПОЛУЧЕННЯ ЗВУКІВ. ПОЗНАЧЕННЯ БУКВОЮ Єє ЗВУКА ТА М’ЯКОСТІ ПОПЕРЕДНЬОГО ПРИГОЛОСНОГО. ЗАГАДКА. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ ЗА В. СУХОМЛИНСЬКИМ “БАРВИСТЕ КОРОМИСЛО” Мета: навчити учнів виділяти на слух злиття звуків, визначати їх місце в слові – на початку слова, складу, після голосного – та позначати злиття буквою Єє; на слух порівнювати тверду і м’яку вимову парних твердих і м’яких приголосних перед та відповідно позначати на письмі м’якість приголосного буквою Єє; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ […]...
36. ЗІСТАВЛЕННЯ ЗВУКІВ – . ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ “ПОСПІШАЙ, СИНИЧКО!” (за Г. Демченко) І ВІРША П. ВОРОНЬКА “КОЖУШОК”. СКОРОМОВКА Мета: продовжити роботу над засвоєнням учнями знань про букву Шш, звук ; формувати навички виразного і свідомого читання; виховувати дбайливе ставлення до тварин. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Вибіг Гришка на доріжку. На доріжці сидить кішка. Взяв з доріжки Гришка кішку – Хай піймає […]...
37. Віршовий розмір або метр – визначення Віршовий розмір або метр (грец. metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо). Ямб – двоскладовий віршований розмір з наголосом на другому складі (и-). Хорей – […]...
38. Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше – всіма названими засобами: […]...
39. Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
40. Твір на тему: Як я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...